Ніч

Я дійсно вважаю, що на Вкраїні найгарніші ночі. Чисте прозоре небо наче недалеко, ось, ще трішки, простягни руку, і торкнешся зірок… Не вийшло? Не вистачило зовсім небагато? Ну, то торкнешся іншим разом.

Берег річки, багаття, десь кумкають жаби, скидається риба, на гарячому вугіллі тоненьку пісеньку співає чайник, що потроху чахне. Так гарно, що навіть розмовляти ліньки.

Зорі. Вони здаються непохитними, ніщо нікуди не пливе, бо не можна помітити плин всесвіту навкруги Землі. Лише так може бути, і не інакше. Скоріш, пильно придивляючись, можна заснути.

Тиша.

Стає вогко. Треба укритись чимсь, а після цього… Після цього крізь заплющені очі приходить сон, і приносить неймовірні пригоди, знайомства, розмови, відкриття, все те, що людина при світлі дня не бачить, не чує і навіть на думку не спадає.

Українська ніч – то найкраща ніч у світі.

Хоча я розумію, що кожна ніч гарна. Десь вона довша, десь коротша. Кажуть, що незабутнє враження складають білі ночі. Але це для містян, котрим не потрібно займатись городом і треба хоч трішки спати.

У кожному місці своє зоряне небо. І кожне неповторне. Щоб знайти відмінність треба бути астрономом. А він дивиться на нічне небо інакшими очима: ось Бетельгейзе, ось Альдебаран, а це чийсь супутник…

Кожному подобається рідне небо. Якщо, звичайно, він хоч іноді дивиться у гору у той час, коли потрібно бути вдома та у ліжку. Кожному подобається рідна земля. Десь є височенні гори. Десь неосяжні ліси чи степи (хоча на степи і ми не бідні). Десь тропічні моря, таємничі острови та навіть океани. Скрізь є чи то риби небачених розмірів, дивовижні птахи, дикі, почасти хижі звірі. Але кожному це далеке для нас місце своє, рідне, буденне. І тому кожен хоче побувати у чужій землі, де все інакше, все не таке, незвичне. Тобто – в Україні.

Походити по лісу, позбирати ягід. Невеличких, не дуже вже й солодких, але запашних і корисних.

Посидіти на березі тихої річечки, наловити вудкою карасів, уклейок, якщо повезе – то й пічкурів.

Назбирати у лісі грибів на засмажити їх у печі, у казанку.

Хильнути чарочку-другу оковитої та закусити огірочками, свіженькими чи солоними, сальцем з прожилками, добряче поїсти вареників.

Поспілкуватись з людьми. Дуже багато талановитих, цікавих, добрих людей.

Українська ніч – то найкраща ніч у світі.

Я певен.